Книжкова полиця

"Мої посмертні пригоди" («Мои посмертные приключения»). Юлія Вознесенська

Анотація

«Мої посмертні пригоди» - повість притча, яка образно розповідає про те, що нас чекає після смерті. У надзвичайних і часом страшних пригодах головної героїні книги в потойбічному світі читачеві відкриваються духовні істини, що зберігаються Православною Церквою. Що таке митарства душі, що чекає нас після смерті, які спокуси підстерігають нас - про це розповідають «Мої посмертні пригоди» - зібрання крупиць духовної мудрості та досвіду багатьох людей.

* * *

Обкладинка книги Юлії Вознесенської - Мої посмертні пригоди

Книга, яку ви тримаєте в руках, «Мої посмертні пригоди», - це спроба донести читачеві благу звістку про те, що ми створені не для смерті. Про те, що у нашому житті є сенс, і всі люди, які коли-небудь жили на нашій землі, не зникли безслідно. Про те, що і ми «не помремо смертю», тому що для людини смерть - не знищення, а перехід в інше життя, життя після смерті.

Є багато способів і прийомів звернутися до людської душі, закликати її до осмислення своєї подальшої долі. За силою впливу одним з перших завжди виступала художня література. Книга може мати величезний вплив на думки і почуття, герої улюблених книг надовго вкарбовуються в серцях.

Саме тому багато письменників вибирали художнє слово для вираження своїх думок, наділяли в художні образи досвід, яким могли поділитися з читачем.

«Мої посмертні пригоди» - спроба захопити нас роздумами про обмеженість людської пам'яті і убозтва наших знань про таємниці душі. За жанром і стилем вона, мабуть, ближче всього до чудових, добрих християнських книг К. С. Льюїса «Розірвання шлюбу», «Листи Баламута», або до книг нашого сучасника письменника Миколи Блохіна «Глубьтрясіна», «Бабусині скельця». Жанр цих книг можна позначити як «християнське фентезі", але лише умовно, тому що викладене в них - не вигадка, але символічна розповідь про духовну реальність.

Чудеса і дивовижні події, що відбуваються з головною героїнею книги, зіткані з реальних епізодів, що мали місце у житті автора «Моїх посмертних пригод» та її близьких. Юлія Вознесенська вдається до художніх образів, метафор, порівнянь, намагаючись передати почуття душі, що зустрічає Бога. Доля героїні книги Анни - не вибаглива вигадка автора, а спроба у формі фантастичної притчі розповісти читачеві про наше посмертне життя, знання який зберігає святоотцівський досвід і Передання Православної Церкви.

«Мої посмертні пригоди» закликають кожного з нас замислитися про значимість і мету земного життя, усвідомити відповідальність за кожен помисел і вчинок, оцінити наше життя по совісті і в світлі заповідей Господніх.

Ольга Голосова

Файли:


© 2011-2012 Сайт прихожан Спасо-Преображенського храму міста Ніжина (Тарасова церква)